МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ КОНСУЛЬТУЄ В РАМКАХ ПРОЄКТУ «Я МАЮ ПРАВО!»: хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їх участю?

Статтею 124 Конституції України визначено, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Хто такі присяжні?

Присяжний – це особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, і за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.

Хто може бути присяжним?

Присяжними можуть бути:

  • громадяни України;
  • віком від 30 до 65 років;
  • які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду;
  • володіють державною мовою.

Хто не може бути присяжним?

Присяжними не можуть бути:

  • особи, визнані судом обмежено дієздатними чи недієздатними, або які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного;
  • особи, які мають незняту чи непогашену судимість;
  • особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
  • народні депутати України, члени, Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, військовослужбовці, працівники правоохоронних органів, апаратів судів, державні службовці, адвокати, нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя.

Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана повідомити суд про обставини, що унеможливлюють її участь у здійсненні правосуддя, у разі їх наявності.

Крім того, голова суду увільняє від виконання обов’язків присяжного:

  • особу, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, у відпустці по догляду за дитиною, а також особу, яка має дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримує дітей-інвалідів або членів сім’ї похилого віку;
  • керівника або заступника керівника органу місцевого самоврядування;
  • особу, яка через свої релігійні переконання вважає для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя;
  • іншу особу, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вона посилається.

До розгляду яких справ залучаються присяжні?

У цивільних справах розглядають справи про:

  • обмеження, поновлення цивільної дієздатності особи або визнання недієздатною;
  • визнання особи безвісно відсутньою чи померлою;
  • усиновлення;
  • надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  • примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

У кримінальних справах розглядають справи про злочини, за які передбачено довічне позбавлення волі.

Які обов’язки присяжних?

При розгляді справ у суді присяжні зобов’язані:

  • справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
  • дотримуватися правил суддівської етики,
  • виявляти повагу до учасників процесу;
  • не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
  • виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.

Які гарантії мають присяжні?

Гарантії присяжних на час виконання ними обов'язків у суді:

  • зарахування часу виконання присяжними обов'язків у суді до трудового стажу*;
  • збереження всіх гарантій та пільг за місцем роботи;
  • заборона звільнення присяжних з роботи або переведення на іншу роботу без їх згоди;
  • виплата винагороди за час проведений в суді;
  • відшкодування витрат на проїзд, наймання житла, виплата добових;
  • застосування до присяжних заходів безпеки у разі потреби.

*Роботодавець зобов'язаний увільнити присяжного від роботи на час виконання ними обов'язків в суді.

Які особливості оплати праці присяжних?

Присяжному за час виконання ним обов'язків у суді виплачується винагорода, розрахована виходячи з посадового окладу судді місцевого суду з урахуванням фактично відпрацьованого часу до якого належить:

  • ознайомлення присяжного з матеріалами судової справи, в якій він бере участь як присяжний;
  • участь присяжного в судовому засіданні;
  • перебування присяжного в нарадчій кімнаті;
  • час очікування присяжним початку судового засідання, який визначено в процесуальному документі, у разі зміщення графіку засідань у суді (з часу, визначеного у процесуальному документі, до фактичного початку судового засідання).

Виплата винагороди присяжному здійснюється на підставі письмової заяви присяжного.

Як стати присяжним?

  • Особа, яка виявила бажання стати присяжним, має звернутися до місцевої ради із заявою про включення до списку присяжних.
  • У разі відповідності такої особи встановленим у законі вимогам місцева рада своїм рішенням включає її до списку присяжних. Список присяжних направляється у відповідний суд.
  • Автоматизована система документообігу суду відбирає присяжних для участі уконкретній справі.
  • Присяжний зобов’язаний вчасно з’явитися на запрошення суду для участі в судовому засіданні.
  • Неприбуття в судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду, за що передбачено адміністративну відповідальність.
  • Суд залучає присяжних до здійснення правосуддя на строк не більше одного місяця на рік або на більший строк для закінченнярозгляду справи, розпочатої за їхньою участю.

Саме органи місцевого самоврядування формують і затверджують список громадян, які постійно проживають на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду, відповідають вимогам до присяжних та дали згоду бути присяжними.

Більше про інститут присяжних можна дізнатись насайтіпроєкту Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!» http://pravo.minjust.gov.ua та за «гарячою» телефонною лінією Державної судової адміністрації України 0 800 501 492.

 

У Кропивницькому керівник юстиції Вадим Гуцул і засновник клубу «Борець» Євген Скирда навчали дітей боротися з булінгом

Керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул спільно з засновником спортивного клубу «Борець» Євгеном Скирдою навчали дітей із піщанобрідської школи-інтернат протидіяти цькуванню.

Вихованці навчального закладу завітали в Кропивницький на святкування 265-ї річниці з моменту заснування міста. Їх приїзд був організований за ініціативи керівника обласного управління юстиції Кіровоградщини Вадима Гуцула, який разом із командою впродовж чотирьох років опікується інтернатом.

«Діти, позбавлені батьківської турботи, потребують уваги. Кажу це з власного досвіду, тому що вже кілька років поспіль ми тримаємо з ними контакт і допомагаємо. Як правило, організовуємо виїзди до них у Піщаний Брід, але час від часу запрошуємо вихованців закладу і в Кропивницький. Так це сталося і на День міста», – розповів Вадим Гуцул.

Одним із заходів, до якого долучились діти, був внутрішній чемпіонат клубу «Борець», засновником якого є Євген Скирда. На спортивній базі для дітей провели показові виступи з демонстрацією ключових технік джиу-джитсу, а також мотиваційну бесіду з протидії булінгу.

«Я знаю дуже багато сильних людей. Це і чемпіони Європи, і чемпіони світу. Однак, жоден із них ніколи не буде битися на вулиці, адже там показувати свою силу можуть лише слабкі. Людина, яка працює в залі до поту й крові, знає про свої можливості й навики, а тому ніколи не буде реалізуватись за рахунок інших», – відзначив Євген Скирда.

Зі свого боку Вадим Гуцул додав, що свою силу потрібноспрямовувати в спорт і саморозвиток, а не в бійки та приниження. Оскільки разом із Євгеном Скирдоюспільновиступаютьпротибулінгу, інформаційна кампанія має позитивні результати: діти мотивуються займатися бойовими мистецтвами, а не цькуванням.

Нагадаємо: на Кіровоградщині підійшов до завершення другий Всеукраїнський тиждень із протидії булінгу. У його рамках представники юстиції провели понад сотню праворозяснювальних уроків у загальноосвітніх школах області. Теми тренінгів варіювалися. Молодшим учням радили, як протистояти цькуванню. Старшим розповідали про наслідки секстингу.

 

Горе-матір з Кіровоградщини, щоб сплатити аліменти сину,

офіційно працевлаштувалася

На Кіровоградщині з початку року 79 злісних неплатників із аліментів відпрацювали суспільно корисні роботи. Одна з них – мешканка Гайворона, яка завдяки сумлінному виконанню власних обовязків у результаті офіційно працевлаштувалася на місцевому комунальному підприємстві.

Про це повідомивкерівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул.

«Якщо в батьків немає коштів, щоб надавати фінансову підтримку власним дітям, державні виконавці змушені застосовувати в рамках закону різні методи, щоб змусити їх згадати про свої обов’язки. Зокрема йдеться і про примусові роботи.

До речі, маємо в цьому напрямі позитивні результати. Наприклад, у Гайвороні безвідповідальна матір не сплачуваласвоєму шестирічному сину аліменти впродовж чотирьох років. Сума боргу перевищила 12 тисяч гривень, тепер її повністю погашено», – розповівВадим Гуцул.

Жінку було притягнуто до адміністративної відповідальності. Через це, згідно рішення суду, їй довелося в примусовому порядку почати роботу на підприємстві «Гайворонський комунальник».

«Призначені судом 240 годин суспільно корисних робіт жінка успішно відпрацювала. Що важливо: за бездоганне виконання своїх робочих обов’язків її офіційно працевлаштували», – відзначивВадим Гуцул. 

Нагадаємо: безвідповідальних батьків почали притягувати до виконання суспільно-корисних робіт у рамках реалізації ініціативи #ЧужихДітейНеБуває.  Наразі безпосередньо на Кіровоградщині 79 боржників закінчили виконання суспільно корисних робіт, 49 боржників продовжують примусово працювати й до сьогодні, щоб розплатитися з боргами перед своїми дітьми.

Загалом із початку року державні виконавці стягнули вже понад 118 млн. грн аліментів на користь 19 688 дітей. У порівнянні з 2018 рокомбезвідповідальні батьки сплатили лише трохи більше 126 млн. грн.

 

 

Скільки мешканці Кіровоградщини платитимуть взимку за опалення

На Кіровоградщині зафіксовані одні з найвищих тарифів на тепло в Україні. Вартість теплової енергії складає 2129,08 грн/Гкал. Більше змушені платити лише у Смілі Черкаської області. Тамтешнім жителям обігрів житла за допомогою централізованого опалення обходиться в 2337.72 грн/Гкал.

Про це розповіла в рамках ініціативи Мін’юсту #ЧеснаПлатіжка. в.о. начальника юстиції Кіровоградщини Анна Калініна.

«Тариф на централізоване опалення встановлює НКРЕКП на підставі розрахунків виконавців послуг або ж органи місцевого самоврядування. Оскільки розрахунки у всіх різні – ціна теж була різна. Однак, це не допустимо. Згідно постанови Кабміну, відтепер встановлено єдиний граничний тариф на тепло для всієї України. Він складає 35,21 грн за 1 м²  для тих громадян, у яких не встановлено лічильника, і 1400 грн за Гкал для тих, у кого він є», – відзначила Анна Калініна.

Щоб розрахувати вартість економії, можна скористатися спеціальним калькулятором тарифів.

«Кожний громадянин має право вимагати перерахувати вартість послуг на опалювальний сезон за 2019 рік. Якщо ж орган місцевого самоврядування досі не перерахував тарифи, потрібно звернутися на Урядову гарячу лінію за номером 1545 або направити офіційне звернення на адресу Уряду (вул. Михайла Грушевського 12/2, м. Київ, 01008). Органи місцевого самоврядування не повинні бездіяти. Постанова Кабміну є обовязковою до виконання, тому потрібновимагати перерахунок, а не сплачувати колосальні суми за комунальні послуги», – резюмувала Анна Калініна.

 

 

 

На Кіровоградщині через борги перед донькою у чоловіка готуються забрати будинок

У мешканця Вільшанського району державні виконавці описали житловий будинок і земельну ділянку. Зробили це через багатотисячний борг із аліментів, які він не сплачував із 2009 року.

Як повідомив керівник юстиції Кіровоградщини Вадим Гуцул, щоб вплинути на безвідповідального батька не залишалось нічого іншого, крім опису майна, яке знаходиться у його власності.

«Його донька Марія не отримувала фінансової підтримки впродовж десяти років. За цей час накопичився борг у розмірі 67 137 грн. Добровільно допомагати коштами своїй дитині він не хотів, тому доведеться позбавити його майна. Найближчим часом і земельну ділянку, і будинок передадуть на реалізацію. Виручені з аукціону кошти спрямують на ліквідацію боргів», – пояснив Вадим Гуцул.

Загалом із початку року державні виконавці стягнули майже 85млнгрн аліментів. Кошти отримали 15 548 дітей.

Нагадаємо: упродовж кількох місяців нaвідкpиті тоpги вистaвили 34 земельні ділянки, з них 14 успішно pеaлізувaли. Колишні влaсники позбулися пpaвa нa них у зв’язку з бaгaтотисячними боpгaми перед власними дітьми.